Значення макроелементів для розвитку рослин
Обґрунтована система удобрення включає поєднане внесення макро- та мікроелементів. Кожен з елементів живлення відіграє виключно важливу роль в рослинному організмі, впливає на протікання фізико-хімічних процесів.
Азот є складовою частиною хлорофілу, міститься у складі амінокислот, які є основою молекули білка. Забезпеченість азотом визначає формування вегетативних органів рослини, якість урожаю, зокрема, вміст білка у зерні зернових культур.
Роль фосфору для рослинного організму пов’язана з участю у синтезі нуклеїнових кислот, диханні, процесі фотосинтезу. За його достатньої кількості у ґрунті розвивається потужна коренева система, сходи рослин з’являються рівномірно.
Збалансоване калійне живлення сприяє нагромадженню цукрів у рослинному організмі, що визначає морозостійкість, посухостійкість рослин, забезпечує протікання ряду інших хімічних процесів.
Враховуючи важливість основних елементів живлення для сільськогосподарських культур, зокрема, азоту, фосфору та калію важливо першочергово забезпечити їх цими елементами та створити сприятливі умови для засвоєння рослинами.
З макроелементів важливе значення у живленні культур має кальцій, магній та сірка. Кальцій беручи участь у життєво-важливих процесах у рослинах, підвищує їх жаростійкість, забезпечує розвиток вегетативної маси. Особливо зростає значення магнію за високих норм внесення калійних добрив.
Сірка входить до складу білків, амінокислот, ферментів, за її участю відбуваються окисно-відновні реакції, утворення хлорофілу. Значення сірки для рослинного організму таке ж велике як і азоту. Внаслідок її дефіциту гальмується ріст та розвиток рослин. Чутливі до забезпеченості цим елементом культури з родини Хрестоцвітих. У бобових культур внаслідок нестачі сірки пригнічується симбіотична азотфіксація.
Мікроелементи в системі удобрення
Доповненням системи удобрення є внесення мікродобрив, які є джерелом мікроелементів для рослин та за дефіциту яких неможливо, у повній мірі, розкрити генетичний потенціал культури. Провідне значення у системі живлення має бор, купрум, цинк, кобальт, молібден, манган. Відсутність мікроелементів у системі удобрення призводить до зниження здатності культур протистояти дії несприятливих чинників, зокрема, різких перепадів температури, посушливих умов, ураженню збудниками хвороб та інше.
Бор є елементом, наявність якого необхідна сільськогосподарським культурам впродовж вегетаційного періоду. Він бере участь у заплідненні, що визначає рівень урожайності.
Оптимальна забезпеченість рослин купрумом підвищує інтенсивність фотосинтезу, впливає на вуглеводневий та азотний обмін, що в свою чергу визначає якість рослинницької продукції.
Живлення рослин цинком впливає на процес росту. Цинк як і калій забезпечує здатність сільськогосподарських культур протистояти дії підвищених та понижених температур. Особливе значення забезпеченість цим мікроелементом має для кукурудзи.
Молібден виконує різноманітні функції у рослині. Цей елемент забезпечує підтримання життєдіяльності бульбочкових бактерій. Тому, достатнє молібденове живлення важливе для бобових культур, які здатні фіксувати вільний азот атмосфери.
Роль мангану особливо зростає за високих норм внесення азотних добрив.
Враховуючи визначальну роль мікроелементів для розвитку рослин, важливо своєчасно компенсувати їх нестачу шляхом внесення мікродобрив користуючись даними ґрунтової та рослинної діагностики.
Звертайтеся до наших спеціалістів для консультаціі:
Менеджер-0931213111
Агроном-0661213111